понеділок, 27 лютого 2017 р.

ФІЗИКА І ГУМОР. 10 посмішок. *Опір провідника значно більший за опір провідниці ))) **Відомий данський фізик Нільс Бор (1885–1962) чітко викладав свої міркування, коли залишався сам на сам зі співрозмовником, а ось спілкування його з аудиторією часто закінчувалось невдало, оскільки пояснення вченого не могли зрозуміти слухачі. Натомість його брат Харальд, відомий математик, був блискучим лектором. «Причина проста, — говорив Харальд — я завжди пояснюю те, про що говорив і раніше, а Нільс пояснює завжди те, про що будуть говорити пізніше». ***Одного разу лауреат Нобелівської премії з фізики Поль Дірак читав лекцію з квантової механіки, розписав крейдою усю дошку і наприкінці запитав: — Запитання є? — Я не зрозумів, як ви вивели останню формулу, — сказав один зі студентів. — Це твердження. А я запитував: запитання є? ****— Ніяк не можу знайти собі помічника, — поскаржився одного разу Едісон Ейнштейну. — Кожен день заходять молоді люди, але жоден не підходить. — А як ви визначаєте їх придатність? — Поцікавився Ейнштейн. Едісон показав йому листок із запитаннями. — Хто відповість на ці запитання, той і стане моїм помічником. «Скільки миль від Нью-Йорка до Чикаго?» — Прочитав Ейнштейн і відповів: «Потрібно зазирнути в залізничний довідник». «З чого роблять нержавіючу сталь?» — «Про це можна дізнатися в довіднику з металознавства...» Пробігши очима решту запитань, Ейнштейн сказав: — Не чекаючи відмови, свою кандидатуру знімаю сам. *****Американська журналістка брала інтерв’ю в Ейнштейна. — Яка, на Вашу думку, різниця між часом і вічністю? — запитала вона. — Дитино, — добродушно відповів Ейнштейн, — якби в мене був час, щоб пояснити вам цю різницю, то минула б вічність, перш ніж Ви б її зрозуміли. ******Ернест Резерфорд користувався наступним критерієм при виборі своїх співробітників. Коли до нього приходили в перший раз, Резерфорд давав завдання. Якщо після цього новий співробітник питав, що робити далі, його звільняли. *******Одна «освічена» аристократка попросила винахідника радіо Олександра Степановича Попова розповісти, за яким принципом діє трансатлантичний корабель. Учений пояснив. Дама, посміхаючись, дякувала: — Мені довелося розмовляти з багатьма виданими вченими, але ніхто не говорив так просто і переконливо, як Ви. Ваша розповідь прекрасна, вона захоплює. Але в мене до Вас ще одне питання. Скажіть, чому ж усе-таки телеграми, які посилають з Європи до Америки, надходять сухими? Адже вони йдуть крізь воду… ********Одного разу вчений Роберт Міллікен розповідав історію, що трапилась із ним під час роботи над вимірюванням заряду електрона: «Для того щоб отримати необхідні дані з однієї окремої краплі, іноді було потрібно кілька годин. Одного разу пані Міллікен і я запросили до обіду гостей. Коли пройшло шість годин, у мене була всього лише половина необхідних мені даних. Тому я змушений був зателефонувати пані Міллікен і сказати, що вже півтори години спостерігаю за йоном і маю закінчити роботу. Я просив її обідати без мене. Пізніше гості обсипали мене компліментами з приводу моєї пристрасті до домашнього господарства, тому що, як вони пояснювали, пані Міллікен повідомила їм, що я півтори години прав і прасував і повинен був закінчити роботу.» (У перекладі з англійської «watchanion» — спостерігати за йоном; «washedandironed» — прати та прасувати). *********Відомо, що Галілео Галілей наповнював винайдені ним термометри не ртуттю і не спиртом, а вином. Якось один із таких приладів великий італієць надіслав своєму другові-вченому в Англію. Разом із термометром він надіслав записку, в якій описав призначення приладу. В дорозі записка, мабуть, загубилася, а, можливо, друг Галілея не зрозумів її змісту. Через деякий час Галілей одержав таку відповідь: «Вино було справді чудове. Будь ласка, надішліть мені ще один такий прилад». ********** Йде іспит. Викладач говорить: - Питання на п'ять. Чим вимірюється напруга? - Питання на чотири. Чим вимірюється напруга? А - вольтметром, Б - амперметром, В - омметром. - Питання на три. А чи не вольтметром вимірюється напруга?

Немає коментарів:

Дописати коментар