“Коли-небудь людство змушено буде
справитися з шумом так само
рішуче,
як
воно справилося з холерою та чумою “
Роберт
Кох
Людина живе у світі звуків
від самого народження і впродовж всього свого життя. 5-10% інформації про навколишнє
середовище вона отримує завдяки органам слуху.
Людина живе
серед різних звуків і шумів. Частина з них є корисними сигналами, що дають
можливість спілкуватися, правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі,
приймати участь в трудовому та навчальному процесі, а інші звуки, навпаки, заважають, дратують і навіть
можуть зашкодити здоров'ю.
Кожна людина сприймає шум по-різному.
Багато чого залежить від віку, темпераменту, стану здоров’я, оточуючих умов.
Деякі люди втрачають слух навіть після короткого впливу інтенсивного
шуму.
Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й
викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль,
підвищення втоми, зниження працездатності. Здавна відомо про сприятливий
вплив на організм людини шумів природного середовища (листя, дощу, річки тощо.).
У людей, які працюють в лісі, біля річки, на морі, набагато рідше, ніж у
мешканців міст, зустрічаються захворювання нервової та серцево-судинної
системи. Встановлено,
що шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровлюють
нервову систему. Наприклад, під впливом звуків, що видаються водоспадом, посилюється
робота м'язів. Про
позитивний вплив гармонійної музики було відомо з давніх часів - згадаймо й про
поширені в усьому світі колискові (тихі ніжні монотонні наспіви), які позитивно
діють на організм людини. Але відомо також і про негативну дію звуку. Одним з
важких покарань в середньовіччі було биття по могутньому дзвону, коли
приречений вмирав в страшних муках від нестерпного болю у вухах.
Про те, як впливає
шум на здоров’я людини і як вона реагує на шкідливий вплив шуму, показано і
в художньому фільмі «Noise», який був
знятий у 2007 року. В сюжеті фільму розповідь
про мешканця Нью-Йорка Девіда Оуена,
якого зіграв Тім Роббінс. Девіда Оуена постійно дратує шум, що долинає із
вулиць. Він вирішує боротися з основними джерелами шуму – автосигналізаціями, і
щовечора розбиває битою машини, які довго пищать.
Тому людству вже
зараз варто замислитися над шкідливим
впливом шуму на організм та й самопочуття людини.
Вплив шуму на здоров’я учнів
Санітарно-гігієнічні умови
обладнання навчальних приміщень
Санітарно-гігієнічні умови
праці учасників навчально-виховного процесу охоплюють такі елементи , як
освітлення , мікроклімат та шум.
Навчальні
приміщення та робочі місця максимально сприятливо освітлюють, що має велике
значення для забезпечення працездатності вчителів та учнів. Недостатнє
освітлення пригнічує психіку і знижує гостроту зору, а отже, працездатність і
якість навчальної діяльності. Для освітлення шкільних приміщень використовують
природне та штучне освітлення.
Показники
мікроклімату визначають оптимальну придатність
приміщення для людини, оскільки суттєво впливають на терморегуляцію організму. Найсприятливішим
для людини є повітряне середовище з температурою 18-21 °С, відносною вологістю
40-60% і швидкістю руху повітря до 0,3 м/с. За таких умов у школярів та
вчителів оптимальне самопочуття, максимальна працездатність і результативність
навчання.
Звук як чинник навчального середовища утворюють два
компоненти: звукова педагогічна інформація та шум - невпорядковані,
неперіодичні коливання різної фізичної природи. Шумовий компонент у навчальному
середовищі формується вуличним і шкільним шумом. У приміщеннях гучність шуму та
його частотний зміст (висоту шумових звуків) з'ясовують за допомогою
спеціального приладу - шумоміра. Робота учнів в умовах шуму негативно
відображається на їх здоров'ї. Під впливом шуму посилюється газообмін,
знижуються моторна і секреторна функції шлунка, прискорюється пульс, частота
дихання, підвищується кров'яний тиск. Шум несприятливо впливає на функції
нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у вухах.
Шум-джерело стомленості
у школі
Дитина, прийшовши до школи, відразу
зустрічається з певними правилами: «На уроці повинно бути
тихо», «На уроці не можна шуміти» або «Тихіше, будь ласка!».
Ці або подібні слова чують учні у школі і вони є в
професійному словнику кожного вчителя.
Для того, щоб з'ясувати як
впливає шум на учнів, проаналізуємо шкільний урок в початковій школі.
Учитель на уроці
вимагає тиші. До яких шумів можно віднести шум на шкільному
уроці – до професійних або побутових? Основна праця дитини в школі – розумова, в якому приймає активну участь увага,
а також психічні функції: сприйняття,
пам’ять, мислення, уява. Основний шум, який виникає
на уроці, – це шум людської мови. Вчителі прагнуть, щоб у класі під час уроку,
було тихо, бо в шумі, в обстановці безладу діти не тільки не засвоять
програмний матеріал, але можуть просто не розчути його голосу. Інтенсивність
мовного шуму вимірюється в дБ: тихий шепіт – 10 дБ, помірний шепіт – 20 дБ,
гучний шепіт – 40 дБ, нормальна гучна мова – 50-60 дб. Ці рівні не заважають
розумової праці, якщо цей шум короткочасний.
Виходячи
з інтенсивності шуму, характеру його впливу на розумову працю, увагу,
працездатність, центральну нервову систему, емоції, дослідниця та авторка
наукових робіт Валентина Рахматшаєва пропонує наступний поділ шумів шкільного
уроку.
Непомітний
шум (40-45 дБ) створює відчуття повної тиші,
сприятливого для розумової праці. Цей шум не стомлює. Його можна порівняти з шумом
тихого радіо, легкої радіомузикі в квартирі, з шумовим фоном в місті вночі.
Непомітний шум не перевищує допустимих рівнів шуму для розумової праці і
мовного шуму, не знижує уваги, працездатності, не має шкідливого впливу на
центральну нервову систему, не викликає негативних емоцій.
Тихий робочий
приємний шум (46-58 дБ) відчувається суб’єктивно приємним. Це шум
помірного розмови. Він сам по собі також не стомлює. Його можна порівняти з
шумом спокійній вулиці вдень, з галасливою квартирою. Він у два рази голосніше
непомітного шуму. Тихий робочий приємний шум також
не
перевищує допустимих норм для розумової праці, не знижує уваги, розумової
працездатності, не має шкідливого впливу на центральну нервову систему, не
викликає негативних емоцій.
Гучний робочий
неприємний шум (59-65 дБ) заважає
розумовій праці, є дратівливим.
Це шум гучної розмови. Він помітно стомлює. Його можна
порівняти з гучною промовою по радіо, з галасливою вулицею (без трамвая). Він у
два – два з половиною рази голосніше тихого приємного робочого шуму, в чотири
рази голосніше непомітного шуму. Гучний робочий неприємний шум перевищує
санітарні допустимі норми для розумової праці, знижує увагу, працездатність,
надає навантаження на центральну нервову систему викликає неприємні емоції. Наприклад, розв'язування арифметичних прикладів при шумі в 60 дБА потребує у
два рази більше часу, ніж за його відсутності, та
при цьому зростає і кількість помилок.
Інтенсивний шум
(65-75 дБ) – це шум, неприйнятний для розумової праці. Заглушає підвищений
голос учителя, голоси дітей. Цей шум швидко стомлює. Його можна порівняти з
гучною музикою по радіо, з шумом дуже жвавою міській вулиці. Він в півтора-два
рази більше гучного робочого неприємного шуму. Інтенсивний анорматівний шум
значно перевищує санітарні норми для розумової праці, норми допустимих рівнів
мовного шуму, знижує увагу, розвиває стомлення, надає значне навантаження на
центральну нервову систему, викликає негативні емоції.
Шкідливий
шум (76-88 дБ) – це шум крику, різкого стуку, удару. За
інтенсивністю можна порівняти з гучною музикою в ресторані, з шумом дуже
великого водоспаду. Він у два рази голосніше інтенсивного шуму, майже в три
рази голосніше неприємного робочого шуму, в п’ять разів голосніше приємного
робочого шуму, шкідливий не лише для розумової праці, центральної нервової
системи, уваги і працездатності, а й для слухового аналізатора. Цей шум швидко
стомлює, викликає почуття страху, нестійкий емоційний стан, негативні емоції,
викликані їм, зберігаються надовго.
Тому
якщо ми хочемо засвоювати навчальний
матеріал, не втомлюватися на уроках , необхідно поважати вчителя та інших учнів та не шуміти на уроках. Бо уміння
дотримуватися тиші – показник культури людини і її доброго ставлення до
оточуючих.
