понеділок, 2 січня 2017 р.

ІСТОРІЯ ПРО ПОЧАТОК ЕРИ РАДІОАКТИВНОСТІ ... І ПРО ПЛАГІАТ. Або ЧОМУ ВСІ ЗНАЮТЬ , ХТО ТАКИЙ РЕНТГЕН, АЛЕ МАЛО ХТО ЧУВ ПРО ПУЛЮЯ... Талановитий український парубок Іван Пулюй, вибравши фізику замість богослов'я, прирік себе на немало драм. Батьки перестали вважати його своїм сином, фінансові проблеми, невизнання на батьківщині (КНУ не взяв викладати)... Однак, завдяки великій працездатності і таланту, він добився дуже багато: став першим деканом політеху, здійснив електрофікацію Австро-Угорщини, відкрив Х-промені... останнє відкриття було найдраматичніше. Ось одного разу він читає лекцію, а з голови не йде розмова з Н.Теслою про електролампочки (по собі знаю як засяде щось в голові...). Тоді вони були модною проблемою. Проблемою - тому що жерли до чортиків енергії і згоряли за кілька годин. Намагаючись вирішити це, Пулюй два роки навчався в німецьких склодувів і сам чудово робив лампи. Він позичав їх усім своїм знайомим вченим. Ось він читає лекцію, а сам думає: "Повітря має великий опір через те лампа мусить жерти купу енергії, яка її знищує; метали мають високу провідність і струм проходить через них без накалювання. Ось якби взяти щось таке, що має опір менший ніж повітря і більший ніж метал. Перед ним в аудиторії сидить гарна дівчина з чудовим волоссям. "Еврика. У лампу слід положити волосини". Він після лекції звертається до неї із проханням пожертвувати цю красу для науки. Вона каже, що потрібно поговорити із батьками. В Європі із обрізанням волосся тоді було строго - тільки для певних категорій дівчат))) Тому батьки Катерини Стозітьської кажуть: "Женись на ній і роби що хочеш". У свої 39 Іван Пулюй усе ще лишався неодруженим. Ось так у Івана Пулюя з'явилася на 20 років молодша дружина і матеріал для експериментів. Досліди він ставив так: в лампі прив'язував кілька волосинок до електродів, пускав струм і за допомогою фотопластинки визначав скільки утворилося світла. А ось одного разу він забув прив'язати волосся - молода дружина ви ж розумієте))). Світла не було, а пластинка засвітилась. Так він відкрив х-промені. Він подумав: оскільки ці промені невидимі чи зможуть вони проходити через інші предмети як через око. Зловив мишу і отримав знімок її скелета (1884). Збігав у лікарю і знайшов хлопчину із зламаною рукою... Далі все закрутилося завертілося. І срібна медаль на виставці і купа його публікацій (він створив основу теорії Лоренца) і купа серйозних публікацій про нього (лондонський "The Photogram" напр.). Але обивателя це не зачепило. Рентген, який працював із Пулюєм в одній лабораторії і користувався його лампами (він розробляв кольорові лампи для реклами), одного разу на лекції в присутності журналіста ляпнув: "Я вночі спускаюсь в лабораторію і бачу як світиться синеродистий барій. А моя (!) лампа накрита ганчіркою і включена в мережу. Я одразу зрозумів можливості такого відкриття". Ага включена лампа накрита ганчіркою))) Хто мав справу із ламповою технікою знає чим це закінчиться. Журналіст типа включив логіку: Рентген (журналісти і першоджерела - речі несумісні) винайшов прилад, який променями проходить через предмети і бачить що всередині. А далі більше: Якщо бачить що всередині, отже бачить душу - то читає думки. Понеслось: головний поліцмейстер Відня дає розпорядження про неетичність використання рентгенівських апаратів при допитах (порушуються права підозрюваних), шахова федерація забороняє їхнє використання в змаганнях, ділки торгують антиренгенівськими циліндрами і корсетами... навіть на перших німецьких субмаринах, де наркоз давали киянкою по голові, нащось стояв ренгенівський апарат. Весь 1896-1897 роки преса гула. З одного боку це добре, бо стимулювало дослідження Бекереля і Кюрі ,а з другого така нахабна крадіжка на очах у всього світу, боляче вдарила по Івану Пулюю. До речі, згідно із заповітом Рентгена усі його чернетки нотаріуси спалили - зрозуміло, що там ніфіга не було. Ейнштейн писав Пулюю: "Не можу Вас нічим утішити: що відбулося - не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що і Ви вклали свою частинку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, - яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном - вся Європа".

1 коментар:

  1. Видатний електротехнiк, знаменитий фiзик i громадсько-полiтичний дiяч, відомий вчений i патрiот України Iван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в в релігійній греко-католицькій родині мiстечка Гримайлiв, що на Тернопільщині.

    Ім'я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в науку в середині 19 століття, щоб з новою силою довести світові, що українська земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та науковцями.

    В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію і для продовження освiти пiшки вирушив до столицi Австро-Угорщини. Через п'ять рокiв він опановує курс богослов'я, а згодом закiнчує i фiлософський факультет Вiденського Унiверситету. Одночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії. Своїм творчим кредом у науцi Iван Пулюй обирає дослiдження фiзичних процесiв та явищ.

    Після закінчення навчання - асистент кафедри експериментальної фізики цього університету, згодом - асистент-викладач кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у м. Фіуме (тепер Рієка в Хорватії). 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію і здобуває ступінь доктора філософії цього ж університету (спеціалізація з фізики). Здобувши у Вiднi звання доцента, вчений понад тридцять рокiв (1884-1916) працював професором нiмецького Празького полiтехнiчного iнституту, займав посади декана фiзичного факультету та ректора цього закладу. 1902 р. - перший декан першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом.

    Після закінчення курсу богослов'я Івана Пулюя чекав вигідний сан священика. Цього так хотіли і його батьки-хлібороби, які сповідували греко-католицьку віру. Іван Пулюй вибрав іншу життєву дорогу -поглиблено вивчає фізику та електротехніку. Саме ці знання підняли його на вершину світової слави. Як не прикро, але в Україні ім'я Пулюя донедавна багатьом було невідоме. Тільки із здобуттям незалежності про нього заговорили, його наукові здобутки стають надбанням нації. Вчені особливо відзначають праці Івана Пулюя в галузі молекулярної фізики - дані про коефіцієнти внутрішнього тертя та дифузії газів і пари є вихідними, коли обчислюють такі мікроскопічні величини, як середня довжина вільного пробігу молекул, їх кількість в одній граммолекулі тощо.

    Свiтова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика i експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригiнальних i цiнних винаходiв, загальновизнаного фахiвця iз спорудження електростанцiй, висококвалiфiкованого спецiалiста iз стародавнiх мов.

    Iван Пулюй стояв бiля витокiв одного iз найвизначнiших досягнень людства - вiдкриття "X"-променiв, отримав першi високоякiснi свiтлини з їх застосуванням. Всi експерименти з "X"-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкцiї. Об'єктом його уваги були також проблеми молекулярної фiзики, дослiдження властивостей та природи катодних променiв. Ним опублiковано десятки статей i брошур, всього понад 50 наукових праць, однак уся слава дісталася Рентгену. В галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло.

    Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. З участю земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмі. .

    ВідповістиВидалити