ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ КОХАННЯ 2-х ВЕЛИКИХ ФІЗИКІВ. І тут - велике везіння. Марію «чіпляє» тема уранових випромінювань, зовсім нова, загадкова, амбітна. По суті,вона поклала початок ядерних досліджень. Сама того не знаючи, Марія стає в ній першопрохідцем. П'єр всіляко допомагає і підтримує дружину. Збираючи дані, Марія займалася рутинною роботою - перебирала зразки мінералів - і раптово помітила, що в ході експериментів деякі поводяться нетипово. Припущення Склодовської-Кюрі звучало дуже сміливо: зразки могли містити нову і нікому не відому радіоактивну речовину. Але, щоб продемонструвати її світу, речовину потрібно синтезувати. П'єр і Марія разом билися над цим завданням чотири роки. Грошей не було, вони жили в маленькому сараї , в якому протікає дах. П'єр читав лекції, щоб заробити хоч якісь гроші, а після лекцій біг додому - проводити експерименти. Марія стала матір'ю, при цьому продовжувала працювати над виділенням з руди радію - сама годинами перемішувала киплячі розчини, ставила складні досліди. Тоді про шкоду радіації нічого не було відомо. За 4 роки подружжя переробили 8 тонн уранініта! Коли стало потрібно купувати дорогі прилади для фінальних вимірів, П'єр опустив руки - він не бачив варіантів для продовження дослідження, грошей на апаратуру не було і не передбачалося. Але Марія з її характером не звикла здаватися - неймовірним чином вона зуміла виділити дециграм радію, нового хімічного елемента. Цей перший дециграм вона зберігала все життя. Про винахід сім'ї Кюрі дізнається весь світ. Тоді людству здавалося, що радій може лікувати! Що його потенціал у багатьох галузях просто величезний. Будуються заводи з виробництва радію, подружжя запрошують в найкращі університети світу. А слідом - Нобелівська премія з фізики, вища наукова нагорода і великі гроші, які допомагають вченим вибратися з убогості і відкривати лабораторії, оснащені найсучаснішим обладнанням. Здавалося, тепер в житті Кюрі почнеться новий етап - можна займатися наукою, виховувати дочок, облаштовувати власний будинок. Але одного разу П'єр виходить з дому і на шляху в лабораторію потрапляє під кінний екіпаж. Колесо воза розчавило йому голову, фізик помер миттєво. Йому було 46 років. Для Марії це був важкий удар: всі їхні мрії розбилися в цей ранок. Через кілька місяців важкої депресії вона анонсує свою лекцію в Сорбонні. І починає її зі слів, якими П'єр закінчив свій курс в попередньому семестрі. Зал плакав. Марія продовжувала лекцію. В її житті більше не було чоловіків. Вона прожила ще 28 років, отримала другу Нобелівську премію, тепер - з хімії, очолила Радієвий інститут, створила пересувні рентгенівські установки для військових госпіталів, написала біографію П'єра Кюрі, зробила ще кілька відкриттів. І померла у віці 66 років від впливу власного винаходу - постійна робота з радіоактивними речовинами викликала лейкемію. Але ж Кюрі вірили, що радіація може стати великим ліками...