КАВА І ФІЗИКА
або про те ,чим відрізняються гейзерна, джезва, мідна, з нержавійки та керамічні кавоварки. Формули та тех параметри не буду вживати. Проте без фізики і тут "і не туди, і не сюди" ))))...
Почну з мідної.
Мідна джезва/турка або заварник - найстаріші, найтрадиційніші бо їх почали виробляти з появою першого металу після "бронзового віку". Алюмінієм та нержавійкою стало "пахнути" через століття - новітні вони. МІдь добре обробляється, тягнеться, нагадує золото в начищеному стані. Символ достатку. Мідь - сьогодні використовують з таких причин: шарм, історія, традиція і ГОЛОВНЕ і ОСНОВНЕ - найвища теплопровідність, тобто здатність миттєво передавати тепло по всій структурі посуди , а значить скоро нагрівати каву зі всіх боків, а не тільки зі сторони вогню. Ручка тільки деревяна бо пасує і, бо суть приготування - тримати в руці постійно зручно і не пече!!! Мідь полюбляють гурмани, закохані, романтичні особи, художники та бовтуни, збирачі металолому.

Алюміній - не піддіається корозії, не має присмаку як багато помилково вважають. Верніше - має присмак коли пхати алюмінієвий посуд до рота із вставними зубами. Швидко нагрівається. Але не естетичний з вигляду, легкий і найдешевший в порівнянні із іншими матеріалами для посуду. Його полюбляють ті, хто ставиться до кави, як до рідини яку треба попити. Технологічний матеріал. З точки зору фізики приготування кави мало чим відрізняється від мідного посуду. Точність форм лиття дозволяє робити кавоварки з керметичними кришками і підвищити швидкість приготування разом із ймовірністю пригоряння. Пасує ручка з чорного пластику. Полюбляють інженерні натури бо "гейзерна з алюмінію кавоварка" нагадує кусок деталі літака або станка.

Джезва та кавоварка з нержавійки мають теплофізичні властивості найгірші від згаданих раніше, бо маючи гаряче дно можуть мати холодний верх. В нержавійки найнижча теплопровідність з згаданих вище металів. Хайтеківський вигляд, довільна форма завдяки легкості обробки. Незаперечна і єдина перевага перед іншними кавоварками - здатність швидко і легко чиститися. За дизайном пасує люба ручка. Полюбляють домогосподарки, хіміки, і ті хто знає що таке аероградна амнезія (забувають зняти з плити пристрій і потім непомітно від всіх відчищують результат згоряння продукту)

Керамічна кавоварка з кришкою. Обов'язково кришка! Найкращий варіант для приготування на вуглях! Завдяки повільному прогріву зі всіх сторін інфрачервоними променями готує каву зі всіх боків. Зараз це модно називати 3D нагрів. Володіє ледь помітним присмаком. Розрахована на більшу кількість порцій ніж одна і макисмально "витискає" з кави смаку та таємничості. Потребує досвіду у приготуванні і рахується щось на кшталт висшою мірою чи то ізврата чи то кавового фешену. Ідеальна для нічних кав біля кострища. Кава в такому заварнику зберігається гаряча годинами і дозволяє підливати "свіженького" багатократно. Прихільність до такого посуду виказують заядлі туристи, пришелепкуваті мрійники та справжні чоловіки, що одне іншого не виключає.

Що вважати головним у приготуванні кави. Головне розуміти суть того, що відбувається під час приготування і зрозуміти , що не існує слова "класична", бо кожен спосіб класичний і різний.
Суть приготування: насичення рідини (води) зваженими частинками кави (сухий залишок у мікрочастинках), алкалоїдами 2 типів (один з них кофеїн та теобромін), ефірами кавого зерна.
Сухий залишок (частинки зерна кави, що є нерозчинними) дають колір та відчуття густоти, ефірні олії дають запах, запах на 90 % формує смак, бо із закритим носом нема смаку (перевірте).
Завдання при приготуванні - отримати максимум запаху(смаку), і максимум кольору (дрібних частинок у рідині)
Під час заварювання, варіння, кипіння бульбашки перемішують ,але не розчиняють каву утворюючи суспензію та емульсію (частинкі у рідині). Пінка за рахунок великої активної поверхні повітря містить максимальну кількість ефірів, олій і т.п. Вона підіймається догори нопою і наше завдання утримати її там максимально довго з таких причин:
1. під пінкою тепло з горнятка менше втрачається
2. під пінкою менше рухається рідина. чим менше рухається рідина- тим менше вона руйнує потоком саму пінку. Пінка- це термос для кави. Пінка-носій смаку, аромату. Пінка -мякість пиття
3. в решті решт - пінка - це красиво, це казково
Яка має бути вода? Гаряча - для швидкості (маркетинг не терпить очикування). Для смаку- холодна. В холодній воді кава поступово передає алкалоїди у рідину а ефірні олії не випаровуються дурно з потоками гарячої пари поки ви її готуєте. Ідеальна кава за смаком - та , яка не кипіла, бо з неї не вилетіли в повітря ефіри! Кава не видихається раніше ніж треба.
Вода що поступово нагрівала каву готує частинки кави до розкриття і повільно проиникає в глибину твердої фракції.

Що таке еспрессо? Еспрессо це спосіб отримати багато пінки шляхом створення повітяної емульсії.. Це пропускання води температурою 95 градусів через каву. Потім під високим тиском вода з кавою через отвір 0,2-0,5мм шаленою струєю попадає на дрібну сіточку де розпилюється на міліарди бульбашок , ці бульбашки створюють "кремА" - кавову пінку. Чим більше кремА - тим легша і смачніше кава.
В хороших автоматах тиск 15 атмосфер, в ручних еспрессо машинах тиск 10 атмосфер.
Якщо машинка погано робить пінку - прочистіть сіточки (в моїй машинці 3 шари сітки)

В крапельних кавоварках вода температурою 95 просто протікає через каву не утворюючи пінки зовсім. Самотьоком.

Любий спосіб приготування кави не повинен призводити до її кипіння. Може кипіти вода але не кава. Висновки робіть самі.

Нажаль при використанні джезви коли ми переливаємо каву в горня - частина пінки зникає.
Поради:
1. цукор треба класти на дно горнятка до приготування, перемішувати легонько по дні не рухаючи пінку.
2. корицю, кардамон (додають смак та відтінки) додавати перед приготуванням у кавовий порошок. пам'ятайте - кориця - гірка
3. Те , що смаку не додає, але підсилює смак самої кави- сіль, перець. Діють вони, як глютамат натрію, але не шкідливі

Як перевірити що кава добра та легка? Постукайте по горняткові. Звук має бути глухим, пінка гасить "дзвони"
Чим ще можна регулювати смак? Фракцією помолу. Чим дрібніше-тим гіркіше. Регулюйте.
Смачного!

Скажи мені, хто твій друг і обидва вчіть фізику.
Бог дав, а ти вчи фізику.
Не знаючи броду все ж вчи физику.
 Тобі скучно й одиноко? Вчи фізику. 😅

Сміємось і міркуєм 😃 😉 Остання  "порція" гумористичних задач Остера.

 Механічні сили й енергія.

💥 Коли воротар команди "Динамо" образився на тренера і пішов додому, м'яч, посланий з іншого кінця поля, не докотився трьох метрів до лінії порожніх воріт. Що врятувало команду "Динамо" від голу?

Відповідь: сила тертя кочення. Вона завжди вболівала за "Динамо".

💥 Один прекрасно вихований,  ввічливий хлопчик занурився в рідину і поводився там добре. Але рідина все одно виштовхала його. За що виперли ні в чому не винну дитину?

Відповідь: за те, що вага хлопчика менше ваги рідини, взятої в обсязі його тіла.

💥Вороні, маса якої 1 кг, Бог послав шматочок смачного сиру. Ворона сидить на гілці. Гілка дерева під вагою ворони і сиру зігнулася. Сила пружності, з якою зігнута гілка  діє знизу на ворону з сиром, дорівнює 10,8 ньютонів. Чи зможе лисиця, яка облизується внизу і володіє знаннями з фізики на рівні сьомого класу, обчислити масу божественно смачного сиру?

Відповідь: Зможе. Лисиці відомо, що сила реакції опори, тобто гілки, діюча знизу на того, хто на ній сидить, дорівнює силі, з якою тиснуть, тобто силі тиску ворони з сиром, які діють на опору зверху. Коротше: сила пружності гілки дорівнює вазі ворони з сиром. Маса ворони - один кілограм, значить її вага 9,8 ньютонів. А знизу діють 10,8 ньютонів. Бракує одного ньютона. Це і буде вага сиру. 1кг: 9,8н / кг = 0,102кг.
Бог послав вороні шматочок сиру масою приблизно в 102 грами.
Смачного!

💥 На ранок після зустрічі з друзями фізиками і математиками англійський учений Ісаак Ньютон так ослабів, що його сила стала дорівнює всього двом Ньютонам. Чи зможе втомлений вчений утримати в руках стакан з кефіром масою 200 грам?

Відповідь: Та зможе, зможе. Сила в 2 Ньютона дозволяє утримати цілих 204 грами кефіру. Або таку ж кількість грам розсолу.))

💥 Сумний дядько Боря приплентався в магазин і неуважно попросив зважити 1 ньютон сосисок і 2 ньютона повидла. Розрахуйте, якою є загальна маса дядіборіної покупки.

Відповідь: взагалі-то g = 9,8 Н / кг, але, оскільки дядька  все одно обважать, для зручності будемо вважати g = 10 н / кг. Тоді загальна маса сосисок з повидлом приблизно 300 грамів.
 Сосисок дядько Боря взяв би ще півкіло, але зарплата маленька.((

💥 Дебелий Вася, маса якого 60 кг, сидить на шиї у своєї старої бабусі. Обчисліть силу тяжіння і вагу Васі і поясніть - до чого докладені ці вага і сила тяжіння.

Відповідь: Васіна вага і сила його тяжіння однакові. І те й інше приблизно дорівнює 600-м Ньютонам. А ось прикладені вони по-різному. Сила тяжіння -до самого Васі, а його вага - до горизонтальної опори, тобто до бабусиної шиї.

💥 Пасажир масою 95 кг ще має валізу, маса якої 47 кг. З якою силою буде тиснути пасажир на валізу, якщо в очікуванні поїзда ляже на свою валізу, щоб не вкрали, і засне, і з якою силою буде тиснути валіза на пасажира, якщо той, прокинувшись, поставить її собі на голову і побіжить за  поїздом, що вже поїхав ?

Відповідь: пасажир, що хропе на валізі , тисне на неї з силою 931 Ньютон. Злодії втомляться витягувати.
А валіза, яка наздоганяє поїзд на голові у свого господаря, тисне на господаря з силою 441 Ньютон. Але ж своя ноша не тягне.))

💥 Після раптової зупинки свого велосипеда, несподівано застряглого в колючих кущах, Петяня деякий час за інерцією продовжував рух крізь кущі в тому ж напрямку. Пролетівши кущі наскрізь, Петяня зауважив, що швидкість його значно знизилася, і що він летить не прямолінійно, а наближається до калюжі.
Які сили пригальмували Петюню в кущах? Які сили запросили  його наблизитися до землі?

Відповідь: про Петюню подбали дві сили: колюча сила тертя по-материнськи пригальмувала Петюню, що залишився без велосипеда на самоті, а ласкава сила земного тяжіння гостинно запросила в калюжу.

💥 Грабіжники забрали у потерпілого гроші, документи, роздягли його до гола і вирішивши, що взяти з нього більше нічого, кинули з моста в річку. Що все-таки , не зважаючи на всі ці обставини, мав потерпілий на півдорозі до холодної води?

Відповідь: потенційну енергію, яка поступово переходить в кінетичну.

💥 Чи зможе нечиста сила в 1000 Н за допомогою важеля, більше плече якого 2 м, а менше 0,5 м, підняти з домовини мерця, маса якого 120 кг?

Відповідь: ой, зможе! Рятуйся, хто хоче! 

🙆🙅🙋🙌🙏👀

А задачі гумориста Г. Остера все ще не закінчились )) Він до всіх розділів фізики їх придумав . Сьогодні маємо "порцію" ГУСТИНИ 😅

1.Сумний дядько Боря хотів сам зварити собі суп, і у нього вийшло пів каструлі зеленої гидоти. Обсяг цієї гидоти, яку дядько Боря не наважувався спробувати, 0,001 куб.м.
Маса цього кубічного дециметра гидоти 1 кг 300 г. Обчисліть густину дядіборіной гидоти.

Відповідь: густина зеленої гидоти, яку сумний дядько Боря так ніколи і не зміг відірвати від каструлі, 1,3 г / куб.см.

2.Учений зі світовим ім'ям Інокентій вирішив щільно пообідати і з апетитом з'їв комплексний обід з трьох страв. Маса першої страви - 550 грамів, обсяг - 0,0005 куб.м. Маса другої - 150 грам, об'єм - 0,0002 куб.м.
Маса компоту - 1 кг 100 грам, обсяг - 0,0011 куб.м.
Як обчислити середню густину щільного обіду, який вчений зі світовим ім'ям з'їв без хліба?

Відповідь: взяти точно такий же комплексний обід. Компот, суп і котлети з гарніром звалити в одну посудину, добре перемішати і зважити. Якщо кухар людина чесна, вийде 1 кг 800 грам. Тепер ділите ваш кілограм з грамами на кубічні метри. Рахуйте, не лінуйтеся!

 3. Маса порожньої пляшки 450 г. Маса цієї ж пляшки, наповненої водою, 950 г. А маса пляшки, наповненої тою гіркою кислятиною, яку лікарі прописали сумному дядькові Борі пити тричі на день перед їжею, 980 г Знаючи щільність (густину) води 1г / куб. см, визначте,  не кривлячись, щільність цієї цілющої кислятини, яку з огидою три рази в день п'є дядько Боря.

Відповідь: щільність кислятини 1,06г / куб.см. Дядя Боря п'є її з дуже кислим виразом обличчя.

4. Після того як троє мишей на дні народження мишки Мушки пригостилися одним великим шматком господарського мила, їх загальна маса збільшилася на 540 г. Мило до того, як миші його з'їли, мало розміри 10см, 12см, 3 см. Визначте щільність вже не існуючого мила.

Відповідь: 1,5 г / куб.см - ось вона щільність колишнього мила.

5. У ті рідкісні дні, коли мама заганяє середньоупітаного і міцненького Петюню в наповнену по вінця ванну, на підлогу виливається 30000 куб.см води. Маса Петі 30 кг.
Визначте середню густину Петі.

Відповідь: 30000 куб.см - це  Петін об'єм. Тепер дізнаємося масу одного  кубічного сантиметра Петі. Для цього розділимо масу всього Петюні на кількість кубічних см, яка помістилися в його об'ємі.
 30000г : 30000куб.см = 1г / куб.см. Петіна щільність близька до щільності води.
Важко буде Петі потонути у ванні 😪

Через тиждень посміємося , розв'язуючи задачки про сили ))))

Продовжим сміятись над веселими задачами
Г. Остера 😅 Сьогодні пожартуєм над  взаємодією.

1.Що помітив Галілей, коли від нього спочатку відстала інквізиція, а потім всі інші тіла?

Відповідь: інквізиція, звичайно, не тіло, але Галілей вірно помітив, що якщо до нього ніхто не чіпляється, то він або знаходиться в спокої, або рівномірно і прямолінійно рухається ,сам не знаючи куди. За інерцією.

2. Три друга: Антон, Костя і Лесик знають, коли красуня Оленка виходить зі школи і в якому напрямку рухається по прямій. Антон знає час, за яке красуня Оленка проходить певний шлях. Костя знає величину цього деякого шляху в метрах, а Лесик знає середню швидкість, з якою Оленка зазвичай рухається. Чи обов'язково Антону, Кості і Лесику збиратися втрьох, щоб не упустити красуню Оленку в кінці деякого шляху і напхати їй снігу за комір?

Відповідь: удвох впораються. Напрямок відомий. Знаючи час виходу і швидкість, Антон з Лесиком запросто вирахують, де кінець шляху, і в певний час туди прибіжать. Костя з Лесиком по швидкості і шляху дізнаються час, коли треба ловити Оленку. А Кості з Антоном і рахувати майже нічого не треба. Попалася, Оленка )))

3. Чому морозиво, яке впустив Вовочка, катаючись на каруселі, перестало весело кружляти разом з конячками і летить прямо в міліціонера, який наглядає за порядком?

Відповідь: коли Вовочка відпустив морозиво, на ескімо перестала діяти карусель, яка кружляє його разом з Вовочкою. Однак, швидкість свою ескімо, за законами інерції, зберегло. І помчало прямолінійно і рівномірно. Коли б йому ніщо не заважало - вічно б летіло ескімо повз зірки і туманності. Але на шляху морозива встав міліціонер.

4. Одного разу семикласник Вася, який щойно вивчив на уроці фізики взаємодію тіл, був збитий з ніг третьокласніком Дімочкою, який саме в цей час вискочив зі школи . З якою метою Вася після цього випадку ганявся за Дімочкою півтори години?

Відповідь: щоб привести у виконання закон природи- дія тіла на інше тіло не може бути односторонньою. Будь-яка дія породжує протидію.

5 .. Прогулюючись берегом озера, Міша запросив Лялю посидіти в човні без весел. Раптом Ляля передумала сидіти з Мішею в човні і вистрибнула на берег. Як склалося подальше Мішине життя?

Відповідь: в результаті взаємодії тіл Лялі і човна Міша поплив на середину озера. А що з ним було потім - фізиці невідомо.

6. Коли туманним вечором Ляля, раптово розлюбив Мішу, вистрибнула на берег з човна, в якому вони останній раз поцілувалися, її маса була 96 кг. У скільки разів швидкість, придбана Лялею під час стрибку, менше початкової швидкості Михайла, що з сумом поплив в туман, якщо всім відомо,що Мішина маса разом з його байдаркою 48 кг.

Відповідь: якщо маса човна і Міши, що залишився наодинці з човном, вдвічі менше Ляліної, то швидкість, придбана цією парочкою в мить розлуки з Лялею, в два рази більше початкової Ляліної швидкості.

7.Миколка й Толя знайшли стислу пружину в пакетику, перев'язаному мотузочками, і стали ці мотузочки розв'язувати. В цей момент пружинаі випросталася. В результаті взаємодії Толя з значною
швидкістю полетів в один бік, а Миколка з удвічі більшою- в прямо протилежний. Вкажіть, як відрізняється Толіна маса від Миколкіної?

Відповідь: оскільки пружина послала Толю хоч і з значною, але вдвічі меншою швидкістю ніж Миколу, Толіна маса в два рази більше Миколиної, теж немалої.

8. Молекула води випарувалася з киплячого чайника і, підлітаючи до стелі, лоб у лоб зіткнулася з невідомо як прокравшоюся на кухню молекулою
водню. Хто швидше відлетів?

Відповідь: та молекула, чия маса менше. Молекула водню. А нічого їй по кухнях шастати )))

9.Лютий ворог ніжно притиснувся щокою до прикладу і натиснув курок. Куля масою 10 г вискочила з гвинтівки і понеслась шукати невинну жертву зі швидкістю 800 м / с. А гвинтівка в результаті віддачі зі швидкістю 2 м / с послала ворога в нокаут. Обчисліть масу, що збила з ніг ворога.

Відповідь: ворога нокаутувала його власна зброя масою в 4 кг.
 Хто до нас з чим прийде - від того і впаде.

10.Маса диплодока Доки була 40 т, а маса нашого сучасника черв'ячка Ємелі - 0,4 грама. Виразіть у грамах масу диплодока Доки і в тоннах масу черв'ячка Ємелі.

Відповідь: 40000000 г і 0,0000004 т.
Як бачите, і наші не ликом шиті. Нулів у нашого не менше.
P.S .: А в папугах я НАБАГАТО довше !!!

Обожнюю фізичний гумор 😂  

Пропоную цікаві завдання з фізики Григорія Остера!

СИЛА

1. Вовочку викликали до директора школи. Вовочка зупинився перед дверима кабінету директора і твердо вирішив не входити ніколи. Але тут на Вовочку налетів хтось ззаду і Вовочка, незважаючи на своє тверде рішення, не тільки увійшов до кабінету, але і, пробігши по директорському килиму, стрибнув директору на шию. Що, з точки зору фізики, спонукало Вовочку на ці відважні дії?

Відповідь: в наведеному прикладі Вовочкіно тіло почало рухатися і кинулося на шию директорові під дією якогось іншого тіла, яке наскочило на Вовочку ззаду. Причому, на відміну від директора, фізику зовсім не цікавить, хто ж це на Вовочку наскочив.

 З точки зору фізики тіло починає рухатися, зупиняється, змінює швидкість або напрямок руху, коли на тіло діє (або до тіла прикладена) сила. Ось і до Вовочки її приклали. Та ще й як!

2. Одне фізичне тіло захотіло поміняти три своїх старих рукавиці на що-небудь гарне і прийшло на базар. До самого вечора тіло з рукавицями, під дією інших тіл, які створювали штовханину на базарі , то змінювало напрямок свого руху, то зупинялося, то знову

приходило в рух. Коротко кажучи, швидкість руху тіла весь день змінювалася, а поміняти рукавиці так і не вдалося.

У чому причина зміни швидкості руху тіла з рукавицями?

Відповідь: марно сподіваючись змінити рукавиці, тіло на товкучці взаємодіяло з іншими тілами і від цього весь час змінювало свою швидкість. Не будемо з'ясовувати, хто і як штовхав тіло з рукавицями - скажімо, що на нього діяли різні сили.

Сила - ось причина зміни швидкості руху.

3. Чому американці, які живуть прямо під нами на іншій стороні Землі, не сиплються з планети як горох? І чому не сиплемося ми, коли при обертаннях Земля перевертається?

Відповідь: тому що і ми, і амеріканці, і Земля - все взаємно притягується одне до одного. Це називається всесвітнім тяжінням.

Ось чому нас усіх так і тягне в Америку.)))

4. Третьокласник Перов рівномірно біг повз п'ятикласника Букіна зі швидкістю 5 км / год. Після того, як Букін доклав до Перова силу, третьокласник, не докладаючи до цього ніяких додаткових зусиль, став поступово рухатися в тому ж напрямку зі швидкістю 12 км / год.

До якого місця в третьокласника Перова доклав п'ятикласник Букін свою силу? В якому напрямку ця сила прикладена?

Відповідь: оскільки швидкість Перова зросла, а напрямок руху не змінився, то сила була прикладена в напрямку руху. Очевидно, десь в районі спини. Можливо вище - в області шиї. Або нижче. Сила має напрямок як і швидкість.

5. Яку силу має докладати п'ятикласник Єгор Букін, щоб однією рукою тримати за комір в повітрі трьох першокласників, загальна маса яких 53 кг?

Відповідь: 530 Н. Для трьох першокласників цього цілком достатньо.

6. Якби фізики вирішили видати всім силам закордонні паспорти, які три графи були б в цих посвідченнях особи сил?Відповідь: не національність. І не злість або доброта. Фізики не ділять сили на добрі і злі. Три графи в паспорті кожної сили були б: модуль, напрямок, точка прикладання. А ще може бути графа: характер або походження. Й не тому, що бувають запальні, але поступливі сили, а тому, що вони бувають, наприклад, гравітаційні або електричні.

Продовження читайте іншим разом 😌

Лауреати Нобелівської премії Марія Склодовська-Кюрі та її чоловік П’єр Кюрі вперше відкрили радіоактивні елементи — Полоній та Радій. Головною мотивацією роботи учених було використати результати досліджень у сфері медичної радіології. Відкриття родини Кюрі значною мірою вплинули на розвиток радіологічного обстеження і лікування раку.

Марія Склодовська-Кюрі доклала чимало зусиль, щоб домогтися гідної лабораторії для розвитку нової науки про радіоактивність. Незадовго до початку Першої світової війни Паризький університет і Пастерівский інститут заснували Радієвий інститут для досліджень радіоактивності. Кюрі була призначена директором відділення фундаментальних досліджень і медичного застосування радіоактивності. Під час війни вона навчала військових медиків застосуванню радіології, наприклад, виявлення за допомогою рентгенівських променів уламків (шрапнелю) у тілі поранених. У прифронтовій зоні Кюрі допомагала створювати радіологічні установки, забезпечувати пункти першої допомоги переносними рентгенівськими апаратами. Накопичений досвід вона узагальнила в монографії «Радіологія і війна» 1920 року.

Після війни Кюрі повернулася до Радієвого інституту. Решту свого життя вона присвятила наставництву студентів для активного застосування радіології в медицині.

Марія Склодовська-Кюрі – єдина жінка, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдина в історії науки, відзначена цією нагородою у двох різних галузях природничих наук – фізиці та хімії. У 2009 журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем усіх часів.

Також наприкінці ХІХ - початку ХХ століть Марія Склодовська-Кюрі боролася за визнання досягнень жінок у сфері науки та їхні права в цілому. І це мало вплив на наукову спільноту. Її донька Ірен Жоліо-Кюрі також разом із чоловіком Фредеріком Жоліо здобула Нобелівську премію з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів».

Фотографію залучено з джерела «WomenYouShouldKnow» http://bit.ly/2rkvCXU

 В мене вже був пост про подружжя Кюрі. Повторю лише деякі моменти.

Марія Кюрі народилася у Варшаві, Польща, у 1867 р. Марії Склодовській. Дочка вчителя математики та фізики, вона була старшою учнів у своїй загальноосвітній школі, але не змогла відвідати тільки Варшавського університету. Навпаки, вона продовжувала свою освіту в "плавучому університеті" у Варшаві, на таємних підземних, неформальних заняттях.


Близько п'яти років Марі працювала репетитором і гувернанткою, щоб заробити гроші, щоб платити за навчання в школі на більш високому рівні. Вона  самостійно вивчала фізику, хімію та математику.

"Мене вчили, що шлях прогресу не був ні швидким, ні легким", - Марія Кюрі

У 1891 році вона, нарешті, почала свій шлях до Парижа, де  навчалася в Сорбонні, щоб вивчати фізику та математику. Марія отримала ступінь магістра з фізики в 1893 році, а наступного року отримала ще один ступінь математики. Саме тоді вона познайомилася з П'єром Кюрі, професором фізичної школи Сорбонни.  Блискуча пара  одружилась в 1895 році.

Кюрі разом працювали над вивченням радіоактивності, спираючись на роботу німецького фізика Вільгельма Рентгена та французького фізика Анрі Беккереля. Марі продовжила роботу Беккереля , проводячи власні експерименти на уранових променях.

Непересічний вчений і відданий чоловік П'єр відклав свою роботу, щоб допомогти Марії , а в липні 1898 року пара оголосила про відкриття нового радіоактивного елемента - полонію, а  наприкінці року - про відкриття ще одного - радію.
У 1903 році Марі захистила дисертацію по своїй роботі і стала першою жінкою, яка отримала докторську ступінь у Франції. Всього через п'ять місяців вона знову увійшла в історію, коли  стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики. Вона здобула її разом з чоловіком і Анрі Беккерелем за роботу з радіоактивності. Кюрі використовували свої призові гроші для продовження своїх досліджень.

У 1906 році життя П'єра Кюрі раптово обірвалось,  він загинув у Парижі - випадково виступив перед кінним екіпажем. Незважаючи на  горе, Марія,  мати двох дочок, перебрала на себе посаду П'єра в Сорбонні, ставши першою жінкою професором цієї установи, і присвятив себе продовженню роботи, яку вони розпочали разом з чоловіком. В 1911 році вона отримала другу Нобелівську премію з хімії.

В кінці 1920-х років її здоров'я почало погіршуватися. Вона померла 4 липня 1934 року від лейкемії, викликаної впливом високоенергетичних випромінювань від проведених нею досліджень.

Джерела: Biography.com, BBC